Писанка чекає на ремонт

Щороку Музей Писанки в Коломиї, за підрахунками його співробітників, відвідують понад 90-100 тисяч туристів. Приїжджають сюди не лише українці – тут побували гості з понад 60 країн світу, зокрема з Польщі, Німеччини, Канади, США та Австралії. Про нього знають чимало представників української діаспори, які поповнюють колекцію музею новими експонатами.

Тут залишили свої автографи воском на писанках відомі політики: колишні президенти Леонід Кучма та Віктор Ющенко, нащадок династії Габсбургів Отто фон Габсбург, подружжя Порошенків, міністр закордонних справ Павло Клімкін та прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, чимало послів інших держав. Є в колекції і писанка із автографом Ліни Костенко.

Сьогодні Музей Писанки потребує капітального ремонту: його зовнішній вигляд тепер радше відлякує, ніж приваблює туристів.

Рекорди писанки

«У 70-х роках минулого століття працівники Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття винайшли метод консервації сирого яйця, який дав можливість продовжити життя писанці. Тоді для колекції було створено окремий відділ, а згодом виник задум створити музей. У той час писанкарство практично занепало, за винятком Карпатського регіону, – розповіла завідувач філії музею Оксана Ясінська. – Першим приміщенням для музею слугувала дерев’яна гуцульська церква Благовіщення Пресвятої Діви Марії – пам’ятка архітектури XVI століття. До речі, його відкриття дало поштовх відродженню писанкарства в Україні».

Коли у 1990 році приміщення церкви передали релігійній громаді, то експонати музею довелося зберігати у не пристосованому до цього приміщенні. Тільки через десять років колекцію перенесли до новозбудованої споруди у формі гігантської  писанки.

Музей у Коломиї став найбільшою в світі писанкою: його висота понад 13 м. Побудували його також у рекордний термін – всього за 90 днів, щоб встигнути з відкриттям на час проведення Х Міжнародного гуцульського фестивалю, який відвідав президент Кучма.

Ідея будівництва музею в такому вигляді належить коломийському митцеві Володимиру Блащуку: він створив макет і запропонував спорудити пам’ятник. Цю ідею для будівництва музею використав архітектор із Івано-Франківська Ігор Шумин.

Орнамент на писанці вибрали невипадково. Це відомий символ «штерна» – восьмикутна зірка, притаманна власне гуцульській писанці. Тепер колекція музею налічує понад 12 тисяч експонатів: це не тільки традиційна писанка, а й мальованка, драпанка. Вони створені на курячих, гусячих, страусиних і навіть перепелиних яйцях. Є також і декоративні писанки-сувеніри із напівкоштовного каміння. Зберігаються декоративні яйця з Алжиру, які використовували для весільного обряду, та декоративні яйця з Китаю – своєрідні «а ля фаберже». Є декоративні яйця, прикрашені бісером, соломкою, аплікацією з паперу, рослинною серцевиною.

За словами науковця, найдавнішій писанці, яка створена на гусячому яйці, понад 500 років. Її знайшли у 2013 році львівські археологи під час розкопок у колишній водозабірній башті.

Музей Писанки – добре знаний у світі. У 2017 році в Україні відбулась мистецька акція «Сім чудес світу України», де музей зайняв почесне 8-ме місце.

«Минулого року традицію гуцульської писанки внесли до національного переліку елементів нематеріальної спадщини. Це стало першим кроком до внесення її до рекомендованого списку ЮНЕСКО», – зауважила Оксана Ясінська.

Тільки капітальний ремонт

З часом пофарбований фасад Музею Писанки почав лущитися і тепер потребує капітального ремонту.

Оксана Ясінська вважає, що до нинішньої ситуації із зовнішнім виглядом музею призвели стислі терміни будівництва та використання будівельних матеріалів, які не були достатньо випробувані, хоча фахівці давали їм гарантію 20 років.

«Минуло трохи менше року після відкриття, як вплив погодних умов та перепади температури призвели до руйнування. Два роки тому фасад музею пофарбували, але фарба постійно відлущується, можливо, ще на стадії будівництва конструкція набрала вологи, – зазначила працівниця музею. – Необхідно зняти всі шари фарби до основи, добре висушити все, а тоді відновлювати».

Начальник управління культури, національностей та релігій Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак говорить, що в адміністрації знають про проблеми з фасадом музею.  На днях запланована міжвідомча нарада за участю представників департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА. «Це питання ми передамо на розгляд відповідної профільної комісії обласної ради, яка повинна прийняти рішення щодо необхідності проведення ремонтних робіт», – повідомив чиновник.

За словами пана Федорака, фахівці наразі категорично заборонили розкривати конструкцію через нестабільну погоду: високу вологість та перепади температури. «Розпочати ремонтні роботи зможемо тільки влітку. Зараз ми готові запустити ці процеси, адже Музей Писанки унікальний», – зауважив очільник профільного департаменту.

Торік з обласного бюджету було виділено близько 200 тисяч гривень на потреби музею, але виникли проблемні моменти із підлогою та укріпленням фундаменту. Тепер міжвідомча група повинна надати висновок щодо обсягу робіт, керівник музею Ярослава Ткачук – скласти кошторис.

«На сьогодні Музей Писанки повністю перебуває на фінансуванні з обласного бюджету. Якби він був у підпорядкуванні Міністерства культури, була б інша ситуація. Але ми будемо залучати до вирішення цієї проблеми всіх, кого зможемо», – пообіцяв Володимир Федорак.

Тим часом до Коломиї продовжують їхати туристи, і більшість з них не уявляє собі це місто без звичного вже атрибута – найбільшої в світі писанки.

«У мене завжди Коломия асоціювалася із писанкою. Вважаю, що це візитівка міста. Сьогодні я тут проїздом, але прогулятися в центрі біля музею для мене стало традицією, – розповіла Уляна Бойко, туристка із Чернівців. – Сподіваюсь, що фасад музею відновлять скоро і ще більше людей приїжджатиме сюди на екскурсії».

Марія ГРИЦКІВ

The post Писанка чекає на ремонт appeared first on Галицький Кореспондент.